Медична ГІМНАЗІЯ №33
МІСТА КИЄВА

ЛАТИНСЬКА МОВА (5-6кл.)

 

Латинська мова

 

Програму склала

доцент кафедри іноземних мов

Київського медичного університету УАНМ,

учитель латинської мови Українського медичного ліцею

Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця

 

Шевченко-Савчинська Л.Г.

 

Рецензенти:

Доцент кафедри загального мовознавства та класичної філології

Інституту філології Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

 

к. філол. н. Миронова В.М.

 

Професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»,

провідний науковий співробітник Інституту філософії НАН України

 

д. філос. н. Литвинов В.Д.

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Один із пунктів проекту «Концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 років» передбачає розробку і запровадження впродовж 2015–2017 рр. національного курикулуму для 12-річної школи. Курикулум (або програма результату) – документ, пов’язаний із викладанням і засвоєнням знань, умінь і навичок, що охоплює такі питання, як зміст предметів, педагогічні методи і підходи, поточне оцінювання та оцінку ефективності навчання, а також відповідні ресурси для організації, впровадження та викладання навчальних програм. З огляду на це, беручись до створення програми нового курсу, яким є «Латинська мова та основи європейської культури», ми мали на меті максимально наблизити її за суттю до курикулуму.

Відмінність між традиційними програмами змісту і програмами результату з конкретної дисципліни в тому, що перші зорієнтовані передовсім на детальний опис змісту навчання, який учителі повинні передати учням під час занять; ключовою ж ідеєю програм результату є те, що вони спрямовують процес викладання шляхом більш точного опису очікуваних результатів навчання. Якщо досі увага в програмах зосереджувалася на процесі викладання, то в програмах нового покоління, до яких належить і наша, акцент робиться на тому, що саме учні мають вивчити у процесі навчання – поетапно і в кінцевому результаті.

Освіта в Україні орієнтується на європейську людиноцентричну систему цінностей і систему інтегрування знань: випускник новітнього закладу повинен володіти комплексом різноманітних знань, навичок і особистісних якостей, які дадуть йому змогу стати висококваліфікованим фахівцем, проактвною людиною, тобто самостійно приймати рішення, брати на себе відповідальність, ефективно взаємодіяти з оточенням. Важливу роль у цьому відіграє гуманітарна складова шкільної освіти, зокрема, знання історії, культури, опанування мов.

Латинська мова посідає особливу роль у розвитку не тільки європейської освіти. Поширеною є думка, за якою надбання античної цивілізації швидко забулися б, якби мовою культури європейців не стала латина. Адже ця мова посіла провідне місце серед європейських не лише через римські завоювання, а й тому, що вона чітка, лаконічна, зручна і водночас багата. Упродовж майже двох тисячоліть латина залишалася мовою міжнародного усного і письмового спілкування в галузі науки, освіти, дипломатії, медицини, а до 1965 р. єдиною мовою католицької церкви. Хоча нині комунікативне значення латини ослабло її роль виконує англійська, яку називають «латиною ХХІ століття», – однак переважна більшість наукових термінів і значна частина лексики європейських мов запозичена саме з латинської.

Метою викладання дисципліни «Латинська мова та основи європейської культури» в 5–6 класах медичної гімназії є а) навчити учнів читати і писати латинською мовою; б) пояснити основи латинської граматики, синтаксису; в) виробити навики морфологічного аналізу складних слів, г) розвинути мовлення на основі коректного слововживання іншомовних запозичень, прищепити уміння чітко і зрозуміло висловлювати свою думку, користуючись, за потреби, латиномовними фразеологізмами; д) розширення кругозору і рівня культури шляхом засвоєння сюжетів греко-римської міфології, усвідомлення нерозривного зв’язку української культури з загальноєвропейською через знайомство з латиномовними творами українських авторів (у перекладах).

Рекомендована програма розрахована на 70 аудиторних годин (по 35 год. у 5–6 класах), це 70 аудиторних занять (чотири семестри); складена з урахуванням сучасного стану філологічної науки і медичної термінології, а також вікових можливостей гімназистів. Передбачається, що набуті в 5–6 класах медичної гімназії знання з латинської мови та основ європейської культури учні поглиблюватимуть і вдосконалюватимуть у 7–8 класах медичної гімназії, опановуючи основи наукової термінології латино-грецького походження, та в 9–11 класах медичного ліцею.

Свідченнями значної інтегрованості курсу «Латинська мова та основи європейської культури» до шкільної програми є те, що у 5–6 класах, опановуючи ази латинської мови, учні поглиблять свої знання з історії Давніх Греції і Риму, продовжать знайомство з античною міфологією, краще зрозуміють їхнє значення для розвитку європейської цивілізації, почують відгомін античності в творах українських латиномовних авторів, що сприятиме розширенню загального кругозору, формуванню розуміння і поваги до цінностей демократичного суспільства.

 

Методика відбору лексичного мінімуму

На кожному занятті учені мають засвоїти не менше п’яти лексичних одиниць і трьох фразеологізмів. Наповнення лексичного мінімуму здійснюється з урахуванням медичної спрямованості гімназії, частотності вживання слів, принципу їх сполучення з іншими словами, їхню роль у науковій терміносистемі.

 

Перелік знань та умінь

Учень повинен знати:

– фонетика: правила читання літер та їх сполучень, правила довготи і короткості голосних, правила наголошення;

– морфологія: перелік частотних префіксів і суфіксів;

– граматика: парадигма іменників І–ІІ відміни, прикметників (І групи, звичайний ступінь порівняння), займенник як частина мови; особові, присвійні займенники; прийменники; кількісні, порядкові числівники;

– синтаксис: види зв’язку слів у словосполученні, порядок слів у простому й складному реченнях;

– схеми граматичного аналізу іменника, прикметника;

– основні відомості з міфології, історії і культури античності, життя і творчості деяких стародавніх авторів;

– не менше 200 лексичних і словотворчих одиниць, 100 фразеологізмів.

 

Учень повинен уміти:

– читати і писати латинською мовою;

– здійнювати морфологічний розбір складних слів;

– визначати основу іменника та прикметника, користуватися словниковою формою цих частин мови;

– виконувати граматичний аналіз форм іменників і прикметників у словосполученнях, реченнях;

– перекладати з латинської українською мовою (і навпаки) словосполучення і прості речення;

– розпізнавати запозичені латинські й давньогрецькі корені в українській лексиці;

– чітко і зрозуміло висловлюватися, доречно і коректно вживаючи іншомовні запозичення, латиномовні фразеологізми.

 

Контроль засвоєння знань

Основні види поточного контролю:

  • поточна перевірка завдань самостійної та аудиторної роботи;
  • усний і письмовий контроль знань із фонетики, морфології, граматики, синтаксису;
  • тестовий контроль різного рівня для перевірки знання лексики, основних відомостей з історії і культури античності, життя і творчості стародавніх письменників;
  • письмові переклади з морфемно-граматичним аналізом словоформ.

 

Рубіжний контроль:

  • тестовий контроль різного рівня;
  • тематичні та семестрові контрольні роботи;
  • диференційні заліки в кінці року;

 

Переліки типових завдань для диференційованого заліку:

  1. Читання уривків тексту, пояснення правил наголошення.
  2. Перевірка теоретичних знань із граматики.
  3. Письмовий морфемно-граматичний аналіз форм іменників і прикметників зі словосполучень, речень.
  4. Переклад з латинської українською словосполучень і речень (з попереднім письмовим морфемно-граматичним аналізом форм).
  5. Переклад з української мови латинською словосполучень, простих речень.
  6. Визначити, які слова в запропонованому тексті українською мовою є запозиченими з латинської.
  7. Назвати 5–7 фразеологізмів.
  8. Відповісти на запитання з міфології та історії стародавнього світу.
  9. Розповісти про зв’язок античної та сучасної культури.
  10. Розповісти про вплив класичних мов на формування української наукової термінології.


Опис тем

 

Перелік тем, згрупованих за розділами:

Латинська фонетика (6 год.).

Латинський алфавіт. Звуки та літери. Коректне написання латинських літер. Голосні та приголосні. Дифтонги та диграфи. Латинські сполучення. Сполучення з “h” в словах грецького походження. Наголос. Довгота та короткість складів. Довгота за природою. Суфікси з довгими та короткими голосними.

Морфологія (год.).

Іменник. Граматичні категорії іменника (рід, число, відмінок, відміна). Словникова форма іменників. Визначення основи. І та ІІ відміни іменників. Неузгоджене означення. Лексичний мінімум. Словотворення (афіксація). Граматико-морфологічний аналіз і переклад іменників у словосполученнях і простих реченнях.

І відміна іменників. Загальна характеристика. Парадигма. Родові винятки. Афіксація. Лексичний мінімум.

ІІ відміна іменників. Загальна характеристика іменників ІІ відміни чоловічого та середнього родів. Визначення роду. Парадигма. Родові винятки. Афіксація. Лексичний мінімум.

Прикметник. Прикметники 1 групи (І-ІІ відмін). Узгоджене означення. Афіксація. Лексичний мінімум. Граматичний аналіз і переклад прикметників у словосполученнях  і простих реченнях. Узгодження прикметників 1-ої групи з іменниками І-ІІ відмін.

Займенники: Особові, присвійні. Відмінювання. Вживання з іменниками. Лексичний мінімум.

Прийменники. Прийменники з Acc. та Abl. Особливості керування відмінками прийменниками in і sub.

Числівник. Кількісні, порядкові. Лічба до 10-ти.

Синтаксис. Види зв’язку слів у словосполученні, порядок слів у простому реченні.

Основи наукової термінології. Афіксація як спосіб словотворення. Перелік частотних іменникових і прикметникових префіксів, суфіксів.

 

Греко-римська міфологія. Космогонія, основні боги античного пантеону, міфологічні цикли про героїв. Релігійні уявлення греків і римлян як відображення їхнього світогляду й ментальності. Побут і звичаї античних народів. Розвиток мистецтв і накопичення наукових знань. Найбільш визначні події з історії давніх Греції і Риму.


Орієнтовна структура занять

5 клас

Тема К-кість ауд. годин
1. Вступ. Загальна історія латинської мови. Роль латинської та давньогрецької мови в античному світі та сьогоденні. 1
2. Латинська фонетика. Латинський алфавіт. Літери на позначення голосних звуків. Дифтонги та диграфи. Правила вживання великої літери. 1
3. Антична міфологія. Грецькі і латинські уявлення про створення світу. Зевс, Юпітер – поява на світ. 1
4. Літери на позначення приголосних звуків. Правила читання. 1
5. Міфи про Олімп і його мешканців. (Греко-римський пантеон).
6. Читання слів з буквосполученнями -ngu-, -su-, -tio- (латинські буквосполучення). 1
7. Міфи про героїв. Геракл. 1
8. Читання слів, які містять сполучення з “h” (грецькі буквосполучення). 1
9. Міфи про Прометея
10. Довгота й короткість складів. Правила визначення довготи чи короткості. Довгота за природою. 1
11. Міфи про Афіну. 1
12. Правила наголошення. Винятки. Суфікси з довгими та короткими за природою голосними. 1
13. Читання, пояснення місця наголосу. 1
14. Міфи про Геру.
15. Міфи про Афродиту. 1
16. Міфи Троянського циклу. Падіння Трої. 1
17. Контрольна робота 1
18. Повторення фонетичних правил, закріплення навиків читання. 1
19. Природа Греції. Поклоніння силам природи. Міфи про Геліоса, Деметру, Посейдона 1
20. Крит – найдавніша держава в Європі. Міфи, пов’язані з Критом: про Дедала й Ікара, про Тесея. 1
21. Перші грецькі держави в ІІ тисячолітті до н.е. Міфи про аргонавтів. 1
22. Поеми Гомера «Іліада» й «Одісея» 1
23. Господарство і життя греків у ХІ-ІХ ст. до н.е. Боги-покровителі ремесел. Міфи про Гефеста, Діоніса та ін. 1
24. Афінська держава у VIII – V ст. Рабовласницький лад. Громадське життя. 1
25. Спартанська держава. Військові досягнення. Греко-перські війни. Легенда про 300 спартанців. 1
26. Міста-держави у Греції, грецькі колонії на берегах Чорного моря. Наука і школа в Стародавній Греції. 1
27. Образотворче мистецтво. Олімпійські ігри. 1
28. Занепад Греції, підкорення її Македонією в ІV ст. Александр Македонський 1
29. Давній Рим. Природа Апенінського півострова. 1
30. Релігійні уявлення давніх римлян. 1
31. Овідій, Поема «Метаморфози». 1
32. Короткий огляд історії Давнього Риму. Легенди про Ромула і Рема, гусей, Пірову перемогу 1
33. Мистецтво й наука в Давньому Римі. Римське військо. Повторення вивченого матеріалу. 1
34. Контрольна робота. 1

 

6 клас

Тема К-кість ауд. годин
1. Повторення латинського алфавіту, правил читання і наголошення. Утворення італьського племені. Спорідненість  римлян і греків. 1
2. Граматичні категорії іменника в латинській мові. Словникова форма. Визначення основи і відміни. 1
3. Поселення латинів. Зачатки Риму. Колонії греків в Італії.
4. І відміна іменників. Іменники-винятки. Відмінкові закінчення в однині. 1
5. Неузгоджене означення. Закони. Релігія. Землеробство і ремесла. Зародження наук й мистецтв.
6. Відмінкові закінчення іменників І відміни в множині. 1
7. Закріплення навиків відмінювання іменників І відміни. Вигнання королів. Консули. Сенат. Народні трибуни.
8. Прийменники з акузативом. та аблятивом. Особливості керування відмінками прийменниками in і sub.
9. Граматичні категорії прикметника в латинській мові. Словникова форма прикметників. Племена-союзники і вороги римлян.
10. Знайомство з грецькою культурою. Перші історичні записи. 1-а група прикметників. Визначення основи. 1
11. Відмінювання прикметників жіночого роду 1-ої групи. Карфаген, його устрій. Військові сили римлян. 1
12. Узгоджене означення. Війна з Ганібалом.
13. Займенник як частина мови. Особові, присвійні займенники. Олігархія в Римі. Звання громадянина. Витоки капіталізму. 1
14. Закріплення навиків відмінювання словосполучень, утворених за принципом узгодженого і неузгодженого означення.

Взяття і зруйнування Карфагену. Боротьба за Грецію. Елінізм.

1
15. Контрольна робота. 1
16. Що таке гуманітарні, природничі, суспільні науки – їх зародження у Давньому Римі.
17. ІІ відміна іменників. Правила належності. Визначення роду за словниковою формою. Іменники-винятки. 1
18. Відмінкові закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни в однині.

Рабовласництво в Римі. Повстання під проводом Спартака.

1
19. Відмінкові закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни в множині.

Релігія, освіта, побут давніх римлян.

1
20. Красномовство в Римі. Ціцерон, Сенека. 2
21. Відмінкові закінчення іменників середнього роду ІІ відміни в однині.

Германці. Історичне значення завоювання Галії.

1
22. Цезар як особистість, полководець, імператор, письменник, філолог. 1
23. Відмінкові закінчення іменників середнього роду ІІ відміни в множині.

Римська імперія за Октавіана Августа і його наступників.

1
24. Відмінювання прикметників чоловічого і середнього родів за зразком іменників ІІ відміни.

Золотий вік римської літератури: Вергілій, Овідій, Горацій. Поширення християнства.

1
25. Числівник як частина мови. Кількісні, порядкові числівники. 2
26. Класичні мови – основне джерело сучасної наукової термінології. Способи термінотворення (афіксація, узгоджене і неузгоджене означення). 1
27. Термінологія природничих наук. Накопичення природничих знань: від античності до сьогодення. 1
28. Українські вчені-природничники, лікарі. Корені сучасної медичної терміносистеми. 1
29. Термінологія суспільних наук. Занепад імперії в ІІІ ст. н.е. Імператор-стоїк Марк-Аврелій. 1
30. Латина і грека в повсякденному житті. Готи. Падіння Західної Римської імперії. 1
31. Термінологія гуманітарних наук. 1
32. Контрольна робота. 1

 

Рекомендована література

 Л.П. Скорина, М.Г. Сенів, Н.С. Постова. Porta antiqua. Підручник з латинської мови для ліцеїв, гімназій і коледжів. 1994 р.